Якось вранці на поріг
Випав білий-білий сніг.
Біла стала вся земля,
Річка, луг, ліси й поля.
Засвистіла завірюха,
Морозець щипа за вуха.
Морозець щипа за вуха.
Діти кажуть «Все дарма!
Це ж чудово!
Це ж зима!»
Вдіває лиска рукавички,
Ведмідь в берлозі вже дріма...
Яка пора, скажіть?..
Народний
календар:
Як стверджує у своїй книжці "Місяцелік"
Василь Скуратівський, в давні часи початок зимового літочислення іменувався
"студнем". В Іпатіївському літописі (1118 р.) цей місяць називають
"грудень" - "нерівний, покритий грудками шлях". У різних
регіонах зустрічаються назви місяця "хмурень", "стужайло",
"мостовик", "трусим" тощо. Поляки", білоруси називають
цей місяць - "грудзень", сербохорвати - "грудан", словаки -
"груден". На Закарпатті місяць називали "мочавець" (вологий,
мокрий) та андріїв (від свята Андрія Первозванного – 13 грудня)
Прислів'я:
Прислів'я:
- Літо запасає, а зима з'їдає.
- Узимку літа не доженеш.
- Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.
- Страшна зима, як дров нема.
- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- Багато снігу – багато хліба.
- Зима без снігу – не буде хлібу.
- Добрий той сніг, що вчасно ліг.
- Зимою деньок, як комарів носок.
Комментариев нет:
Отправить комментарий